- розчарований
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розчарувати.2) у знач. прикм. Який перебуває в стані розчарування. || Який виражає розчарування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розчарований
Смотреть что такое "розчарований" в других словарях:
розчарований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розчарованість — ності, ж. Стан за знач. розчарований 2) … Український тлумачний словник
зневірнений — на, не, Пр. Розчарований; такий, хто втратив віру в когось … Словник лемківскої говірки
